Kyiv Biennial 2025

Following the critically-charged, itinerant format of the 2023 edition, the 6th Kyiv Biennial will again take place in multiple locations across Europe. This year the Kyiv Biennial marks its 10th anniversary and is co-organised by L'Internationale, a European confederation of museums, art institutions and universities. The main exhibition, which will be held at the newly-opened Museum of Modern Art in Warsaw, is curated by a consortium of curators from L'Internationale and will feature over ten new artists' commissions alongside works from the members' collections and a number of international loans.

Kyiv Biennial 2025 takes place in times of ongoing wars, occupations, ethnic cleansing and genocide, including Russia's invasion of Ukraine, Israel's brutal operation in Gaza and the broader fascist turn in global politics. In reckoning with the injustices and atrocities committed by the imperialisms and colonialisms of today, Kyiv Biennial 2025 reflects with historical consciousness on failed solidarities and internationalisms. It does this across what the curators name as Middle-East-Europe, a term encompassing Central Eastern Europe, the former-Soviet East and the Middle East.

Titled Near East, Far West, the exhibition at the Museum of Modern Art in Warsaw will be extended to M HKA – Museum of Contemporary Art Antwerp. These two parallel presentations focus on past and present experiences of colonial violence, erasure and genocide in Middle-East-Europe, where different forms of imperial oppression continue to be endured. These geographies have witnessed compelling stories of liberatory struggle that appear to be in retreat today, making their tracing and reconstitution in the face of renewed violence an urgent task. The assembly of art works in the exhibitions lays out a matrix of ongoing and historical violence, remembers vital – if ultimately failed – emancipatory efforts, and prompts consideration on how such efforts might begin again.

The iterations in Warsaw and Antwerp will be followed by two projects in Ukraine. Everything for Everybody? at the Dnipro Center for Contemporary Culture is a documentary exhibition that engages archives from the collapse of the Soviet Union in the context of today's attempted recolonisation and neoliberal reimposition. It draws on photographic archives held by the Pokrovsk Local History Museum that were displaced from the city in 2024 as it was being destroyed by Russian bombs. The participating artists and researchers ask how to document and remember vanished and erased places, what politics inform this documentation, and how archives speak to each other across time and space.

The Dovzhenko Centre in Kyiv will host a historical research exhibition of Ukrainian poetic cinema. Titled In a Grandiose Sundance, in a Cosmic Clatter of Torture, the project deconstructs the language and historical meanings of this cultural movement, recognised as part of the 20th-century cinematic canon. By blending Carpathian landscapes and folklore with post-World War II traumas and existentialism, Ukrainian poetic cinema crafted an uncanny, idyllic, and tragic cinematic space. Politically, poetic cinema inadvertently coupled 'Ukrainian national' and 'anti-Soviet' motifs, creating audiovisual codes that Soviet state censorship could neither prevent nor appropriate.

The last of the exhibitions to open as part of the Kyiv Biennial in 2025 will be Vertical Horizon at the Lentos Kunstmuseum Linz. The exhibition considers land and landscape as poetic and political actors, their technological perception and exploitation, how they are affected by warfare and their visual and artistic representations. Highlighting a shift from geopolitics and war that unfold on the Earth's surface to that which takes place vertically, at the geological level, it traces the evolution of landscape as a basis of territorial identity through the marking of borders and possessions, to armed extractivism by both national and transnational agents of power.

The 6th edition of the Kyiv Biennial will extend into 2026 with exhibitions and public programmes across international venues. It will embark on a perennial modus operandi as a collective, long-term endeavour on a pan-European scale. Organized by the Visual Culture Research Center, the Kyiv Biennial is an international forum for art, knowledge, and politics that integrates exhibitions and discussion platforms. Embedded in a wide horizontal network of cultural institutions, centres and artistic practices, the Kyiv Biennial aims to situate art and public programming amidst the current transformation of Europe and the world.

Продовжуючи диверсифікований формат попереднього випуску 2023 року, 6-та Київська бієнале знову відбудеться в кількох локаціях у різних країнах Європи. Співорганізатором цьогорічної Київської бієнале, яка відзначає своє 10-річчя, виступає L'Internationale – європейська конфедерація музеїв, мистецьких інституцій та університетів. Головна виставка бієнале, організована об'єднанням кураторів з L'Internationale, відбудеться в нещодавно відкритому Музеї сучасного мистецтва у Варшаві і представить більше десяти нових художніх проєктів, роботи з колекцій конфедерації, а також твори з міжнародних музеїв.

Київська бієнале 2025 відбувається в час, коли тривають війни, окупації, етнічні чистки й геноцид, зокрема вторгнення Росії в Україну, брутальна операція Ізраїлю в Газі та ширший фашистський поворот у глобальній політиці. Розглядаючи несправедливість і злочини, скоєні сучасними імперіалістичними й колоніальними режимами, Київська бієнале 2025 пропонує історичну рефлексію невдалих спроб солідарності й інтернаціоналізму. У фокусі її уваги – регіон, окреслений кураторами як Близькосхідна Європа, що охоплює Центрально-Східну Європу, пострадянський Схід та Близький Схід.

Виставка в Музеї сучасного мистецтва у Варшаві під назвою «Близький Схід, Далекий Захід» продовжиться в M HKA – Музеї сучасного мистецтва в Антверпені. Ці паралельні презентації зосередяться на минулому й сьогоднішньому досвіді колоніального насильства, винищення й геноциду в регіоні Близькосхідної Європи, де дотепер існують різні форми імперського гноблення. Ці географічні простори були свідками непересічних історій визвольної боротьби, які сьогодні видаються забутими, тому віднайти й відновити їх в умовах нової хвилі насильства є нагальним завданням. Зібрані на виставках мистецькі твори оприявнюють матрицю сучасного й історичного насильства, нагадують про вкрай необхідні – попри їхню поразку – визвольні зусилля та шукають можливостей розпочати ці зусилля знову.

Після виставок у Варшаві й Антверпені програма бієнале продовжиться в Україні. Документальна виставка «Усе для всіх?» у Центрі сучасної культури в Дніпрі працюватиме з архівами періоду розпаду Радянського Союзу в контексті сьогоднішніх спроб реколонізації та нового неоліберального наступу. Основу проєкту складають фотоархіви Покровського краєзнавчого музею, евакуйовані у 2024 році під час знищення міста російськими бомбардуваннями. Митці й дослідники ставлять питання про те, як документувати й пам'ятати зниклі й стерті місця, яка політика лежить в основі такого документування і як архіви промовляють один до одного крізь простір і час.

У київському Довженко-Центрі пройде історично-дослідницька виставка, присвячена українському поетичному кіно. Проєкт під назвою «У грандіознім сонцетанці, в космічнім клекоті тортур» деконструює мову й історичні смисли цього культурного руху, який увійшов до кінематографічного канону ХХ століття. Поєднавши карпатські пейзажі й фольклор із травмами Другої світової війни та екзистенціалізмом, українське поетичне кіно витворило дивний, ідилічний і трагічний кінематографічний простір. З політичного погляду поетичне кіно мимоволі поєднало «українські національні» й «антирадянські» мотиви, виробивши аудіовізуальні коди, яким цензура радянської держави не змогла запобігти – і які не змогла привласнити.

Останньою виставкою в рамках Київської бієнале 2025 стане «Вертикальний горизонт» у Музеї сучасного мистецтва Lentos у Лінці. Проєкт досліджуватиме землю і ландшафт як поетичних і політичних суб'єктів, їхнє сприйняття через призму технологій та експлуатацію, вплив на них війни, а також їхню візуальну й мистецьку репрезентацію. Виставка зосереджується на переході від геополітики й війни, які розгортаються на поверхні Землі, до тих, що відбуваються у вертикальному вимірі, на геологічному рівні, і простежує еволюцію ландшафту як основи територіальної ідентичності – через позначення кордонів і володінь – до збройного екстрактивізму з боку національних і транснаціональних агентів влади.

Виставки й публічні програми 6-ї Київської бієнале на міжнародних майданчиках продовжаться й у 2026 році. Бієнале функціонуватиме як Переніале – довгострокова колективна ініціатива загальноєвропейського масштабу. Київська бієнале, організована Центром візуальної культури, є міжнародним форумом мистецтва, знання і політики, що об'єднує виставки й дискусійні майданчики. Вбудована в обширну горизонтальну мережу культурних інституцій, центрів і мистецьких практик, Київська бієнале представляє мистецтво й публічні програми в контексті поточних трансформацій Європи та світу.