Давид Чичкан
Давид Чичкан (1986, Київ – 2025, Запорізька область)
Давид Чичкан — художник і лівий активіст. Його практика, сформована досвідом Майдану (2013–2014), поєднувала художні експерименти з політичною активністю. Працюючи з акварельною графікою, інсталяціями, стріт-артом і перформансом, він використовував мову політичного плаката й текст як інструменти суспільної комунікації.
У 2014 році заснував дослідницьку ініціативу «Лібертарний клуб підпільної діалектики», яка аналізувала присутність правих ідеологій в Україні засобами мистецтва. У своїх проєктах зосереджувався на переосмисленні української національної ідентичності як незавершеного модерністського проєкту.
Автор персональних виставок у Львівському муніципальному мистецькому центрі (2022), галереї «Артсвіт», Дніпро (2021, 2016), «Bereznitsky Art Foundation», Київ (2020), Центрі візуальної культури, Київ (2017). Брав участь у таких міжнародних проєктах, як «Уяви Україну» (M HKA, Антверпен, 2022), «Між вогнем та вогнем: українське мистецтво зараз» (Відень, 2019), Варшавська бієнале (2018), «Перманентна революція» (Музей Людвіга, Будапешт, 2018), «Київський Інтернаціонал — Київська бієнале 2017».
У 2024 році добровільно вступив до лав Збройних сил України. Загинув у серпні 2025 року від поранення, отриманого на передовій у Запорізькій області.
Давид Чичкан був художником й анархо-синдикалістським активістом, чия творча практика спиралася на трансформаційний потенціал Майдану (2013–2014). Нещодавня серія робіт митця, створена незадовго до його передчасної загибелі, зосереджувалася на переосмисленні України та її цінностей. У серії «Стрічки та трикутники» мова класичних політичних плакатів поєднується з уважним і шанобливим ставленням до інтелектуальної, художньої та культурної спадщини України. Фольклорні мотиви, візерунки української вишивки й елементи традиційного одягу співіснують із модерністськими геометричними орнаментами. До знайомих кольорів українського прапора — жовтого й синього — художник додав іще три кольори, сповнені символічних конотацій. Чорний колір відсилає до ідей антиавторитаризму; фіолетовий символізує фемінізм і культурний прогрес; червоний є знаком соціальної рівності та прямої демократії.
У творчості Чичкана часто присутні три визначні політичні й культурні постаті України: політичний теоретик, економіст, історик і філософ Михайло Драгоманов (1841–1895); письменниця й феміністка Леся Українка (1871–1913); письменник, журналіст, економіст, громадський діяч, філософ та етнограф Іван Франко (1856–1916). Чичкан вважав формування української національної ідеї невіддільним від боротьби українського народу проти російського імперіалізму. Нова національна іконографія, запропонована художником, осмислює історичну визвольну боротьбу українського народу й вказує на можливий напрямок розвитку українського суспільства як незавершеного модерністського проєкту, заснованого на поєднанні згаданих ідей.
Давид Чичкан (1986, Київ – 2025, Запорізька область)