[{"data":1,"prerenderedAt":108},["ShallowReactive",2],{"languageData":3,"site-en":12,"site-ua":36,"pageData-/ua/participants/artists/geta-bratescu/":58},[4,8],{"code":5,"iso":6,"name":5,"default":7},"en","en-US",true,{"code":9,"iso":10,"name":9,"default":11},"ua","ua-UA",false,{"title":13,"ticker":14,"menuTitle":15,"headerPages":16,"seo":27,"languages":31},"Kyiv Biennial 2025","","menu",[17,19,21,23,25],{"uri":14,"title":18,"slug":18},"home",{"uri":20,"title":20,"slug":20},"about",{"uri":22,"title":22,"slug":22},"participants",{"uri":24,"title":24,"slug":24},"venues",{"uri":26,"title":26,"slug":26},"program",{"image":28,"description":29,"title":13,"keywords":30},"https://kyiv-biennial-final.czkaa.site/media/site/8b6d190fe9-1758705576/share-image.jpg","Following the critically-charged, itinerant format of the 2023 edition, the 6th Kyiv Biennial will again take place in multiple locations across Europe.","kyiv biennial, kyiv biennial 25, cultural event, exhibition, art, europe, warsaw",[32,34],{"code":5,"iso":6,"name":5,"translations":33,"default":7},[],{"code":9,"iso":10,"name":9,"translations":35,"default":11},[],{"title":37,"ticker":14,"menuTitle":15,"headerPages":38,"seo":49,"languages":53},"Київська бієнале 2025",[39,41,43,45,47],{"uri":14,"title":40,"slug":18},"головна",{"uri":20,"title":42,"slug":20},"про нас",{"uri":22,"title":44,"slug":22},"учасники",{"uri":24,"title":46,"slug":24},"локації",{"uri":26,"title":48,"slug":26},"програма",{"image":50,"description":51,"title":37,"keywords":52},"https://kyiv-biennial-final.czkaa.site/media/site/ef95c50e63-1758705654/share-image-ua.jpg","Продовжуючи диверсифікований формат попереднього випуску 2023 року, 6-та Київська бієнале знову відбудеться в кількох локаціях у різних країнах Європи.","kyiv biennial, kyiv biennial 25, international art exhibition, europe, eastern europe, Київська бієнале, Київська бієнале 25, Київська бієнале 2025",[54,56],{"code":5,"iso":6,"name":5,"translations":55,"default":7},[],{"code":9,"iso":10,"name":9,"translations":57,"default":11},[],{"title":59,"template":60,"uri":61,"backlink":62,"translations":63,"portrait":67,"relatedEvents":68,"bio":81,"works":88,"filters":103},"Джета Братеску","participant","participants/artists/geta-bratescu",{"title":44,"uri":22},{"en":64,"ua":66},{"code":5,"name":5,"uri":61,"title":65,"isCurrent":11},"Geta Brătescu",{"code":9,"name":9,"uri":61,"title":59,"isCurrent":7},null,[69],{"uri":70,"title":71,"subtitle":14,"display_date":72,"start_date":73,"end_date":74,"start_time":14,"end_time":14,"filters":75},"program/a-bird-that-cannot-land","Птах, що не може приземлитися","11.06 – 13.09.26","2026-6-11","2026-9-13",{"tags":76,"venues":78,"timing":80},[77],"Виставка",[79],"KW Institute for Contemporary Art",[],[82],{"key":83,"type":84,"content":85},"0RbdKF","customtext",{"text":86,"size":87},"\u003Cp>Джета Братеску (нар. 1926, Плоєшт, Румунія; пом. 2018, Бухарест) була однією з найважливіших художниць румунського повоєнного періоду. Через комуністичну цензуру змушена була покинути вивчання літератури й мистецтва в Бухарестському університеті, але продовжила навчання наприкінці 1960-х. До багатоманітної творчості Братеску входять малюнки, графіка, колажі з тканини й паперу, інсталяції, об'єкти, фотографії, експериментальні фільми та перформанси. В авангардній практиці художниці розмито межі між мистецтвом і життям; у центрі її робіт — питання пам'яті та історії, людської ідентичності, нормативності й жіночого гендеру. Роботи Джети Братеску виставлялися на численних персональних і групових виставках міжнародного рівня, зокрема на «documenta» в Афінах і Касселі (2017); у «Hamburger Kunsthalle» (2016); у «Tate Modern», у Ліверпулі (2015); на Венеційській бієнале (2017; 2013; 1983; 1960); на Трієнале в Парижі (2012); у «Tate Modern» у Лондоні (2012); у Національному музеї сучасного мистецтва в Бухаресті (2012); на Стамбульській бієнале (2011); у Новому музеї в Нью-Йорку (2011); на бієнале в Сан-Паулу (1987; 1983).\u003C/p>","md",[89,95,99],{"key":90,"type":91,"content":92},"XijxWG","customheading",{"text":93,"level":94,"size":87},"\u003Cp>Мандрівник\u003C/p>","h3",{"key":96,"type":84,"content":97},"gMBKNk",{"text":98,"size":87},"\u003Cp>1970\u003Cbr />\nДерев'яний складаний переносний стілець, чорно-біла фотографія, роздрукована на папері й наклеєна на дерево\u003Cbr />\n89 × 23,5 см\u003Cbr />\nКолекція Музею сучасного мистецтва у Варшаві\u003C/p>",{"key":100,"type":84,"content":101},"QXphZF",{"text":102,"size":87},"\u003Cp>«Мандрівника» Джети Братеску (нар. 1926, Плоєшті, Румунія – пом. 2018, Бухарест, Румунія) задумано як грайливий автопортрет. Перед нами дерев'яний розкладний стілець, оживлений розміщеними на його круглому сидінні фотографіями очей художниці. Творчість мисткині почалася в соціалістичній Румунії за диктатури Ніколае Чаушеску (1967–1989) й розвивалася в культурному кліматі, який продовжував зазнавати впливу радянських моделей контролю. Дефіцит матеріалів й ідеологічний нагляд обмежували мистецьку діяльність, заохочуючи до імпровізації, непомітної субверсії і діяльності в інтимному просторі студії.\u003C/p>\n\u003Cp>У таких умовах Братеску звернулася до знайомих побутових предметів, перетворюючи їх на незалежні носії значення і дозволяючи їм обростати фрагментами особистої міфології. Її практика бриколажу — збирання фрагментів, образів і жестів — перетворює повсякденні матеріали на засоби вираження. Власне, і сама студія мисткині функціонувала як утопічний мікрокосм, світ, де уява долає політичні й фізичні обмеження. Тож «Мандрівник» утілює загале утопічне бачення Братеску: світ, де акт споглядання стає подорожжю, а художній простір — водночас пунктом призначення і відправною точкою.\u003C/p>",{"tags":104,"venues":105,"group":106},[],[],[107],"Художники",1780903059220]