Нікіта Кадан
(нар. 1982 року в Києві) – український художник. З 2004 року – активний учасник групи R.E.P. (Revolutionary Experimental Space), з 2008 – співзасновник і учасник кураторського колективу ХУДРАДА. Випускник Національної академії мистецтв та архітектури у Києві, де вивчав монументальний живопис. Працює зі скульптурою, інсталяцією, графікою та живописом. Деякі з його робіт були створені за міждисциплінарної співпраці з архітекторами, правозахисниками та істориками. Його велика персональна виставка «Камінь б’є камінь» пройшла у PinchukArtCentre (Київ) навесні 2021 року. 2019 року мав персональну виставку в MUMOK (Відень). 2017 року M HKA (Антверпен) присвятив його роботі монографічну виставку. Брав участь у численних бієнале, зокрема у Венеції 2015 та 2017 року, Стамбулі, Києві, Бусані тощо. Лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка 2022 року, Премії ім. Казимира Малевича 2016 року, Спеціальної премії Future Generation Art Prize 2014 року та Pinchuk Art Centre Prize 2011 року.
ТИША У КЛАСІ
2025
інсталяція
Роботу створено на замовлення Музею сучасного мистецтва у Варшаві та Центру дослідження візуальної культури/ Visual Culture Research Center для Київської Бієнале 2025
Перервані історії, знищені мистецькі твори, репресовані автори, білі плями – це українська історія мистецтва, яка твориться від радянських часів до охопленою війною сучасності. Для митця Нікіти Кадана історія українського мистецтва – це «дім привидів». Його інсталяція Тиша у класі нагадує звичайний шкільний клас. Каталоги, представлені у ній, зокрема два архіви Феодосія Тетянича та Юрія Лейдермана, демонструють різні явища українського мистецтва і зміну наративу щодо них. Вони розташовані на високих цоколях руїни з лінії фронту і виступають німими свідками війни, що точиться сьогодні. Знищено багато будинків інституцій культури, музеї сплюндровано, а більшість музейних фондів переховують у підземеллях або евакуювали.