Абдула Мініаві — єгипетський експресіоніст, чия творчість вільно перетинає кордони. У практиці митця, яка не визнає меж, переплітаються голос, слово, композиція, образ і присутність. Мініаві працює як письменник, співак, композитор, актор і 3D-художник — у просторі, де зникає мова й розпочинається музика, де людський голос стає водночас свідком й інструментом.

Перформанси Мініаві, створені у співпраці з такими митцями, як Ерік Трюффаз, Каміля Жубран, Йом, Медерік Колліньон та Зіур, більше нагадують тимчасові батьківщини, аніж концерти. Його роботи було представлено на таких майданчиках, як Венеційська музична бієнале, Інститут сучасного мистецтва в Лондоні, Будинок мистецтва в Мюнхені, Паризька філармонія та Лувр.

Творчість Мініаві перебуває на стику різних дисциплін. Мініаві зіграв у фільмі Ала Еддіна Сліма «Тламесс» (2019) і зрежисував короткометражний фільм «Дощовий квиток» (2021). Митець також має досвід написання музики для танцювальних і театральних подій та виставок, зокрема для «Cabaret Crusades III» Ваеля Шаукі.

Альбом Мініаві «Le Cri du Caire» (2023) отримав премію «Victoires du Jazz», а «Павині мрії» (2025) здобув широке визнання як один із найкращих альбомів року. Найбільш нещодавній реліз митця, «Інтернет помирає» (2026), записаний разом із Simo Cell, видання «The Guardian» обрало «Альбомом місяця».
Незалежно від обраного жанру, Мініаві завжди працює на межі між вигнанням і приналежністю, мовчанням і висловлюванням.