Олег Шпудейко (виступає під іменем Heinali) — український композитор і саунд-артист, чия нещодавня практика спирається на принцип звукової ретериторіалізації минулого.

Розглядаючи історію як «далеке дзеркало», митець виймає історичний матеріал із первісного контексту, щоб розкрити суперечності нашого часу. Використовує модульний синтезатор «Eurorack» як майданчик для самостійних досліджень, поєднуючи генеративну поліфонію і монофонію «примарної машини» з більш широким спектром електроакустичних інструментальних засобів.

Траєкторія, розпочата проривним для автора альбомом «Madrigals» (2020) та продовжена в удостоєному похвал «New York Times» альбомі «Kyiv Eternal» (2023), який став хонтологічною даниною рідному місту й прощанням зі скасованим майбутнім, досягла кульмінації в «Гільдеґарді» (2024/2025). Цей проєкт — субверсивна реконтекстуалізація містикині ХІІ-го століття Гільдеґарди фон Бінґен — з опорою на автентичну українську співочу традицію поновно територіалізує музику Гільдеґарди в дереалізованому тілі, яке переживає війну. Альбом отримав оцінку 8/10 від «Pitchfork» та широке визнання, увійшовши до низки списків найкращих творів 2025 року.

Міждисциплінарна творчість Шпудейка охоплює твори, представлені в музейних колекціях (НХМУ, МСМО), відзначену нагородами музику для ігор («Bound») і роботи, створені на замовлення MoMA. Наразі є ментором «Forecast Platform» (2026–2027) та активно гастролює за кордоном — зокрема, знакові виступи митця відбулися в Лінкольн-центрі та в рамках «Unsound», «Rewire», «Tremor», «Le Guess Who?» та «CTM Festival».

Андріана-Ярослава Саєнко (Яся) — співачка, композиторка й виконавиця зі Львова, Україна. Досліджує художню мову на перетині жанрів і виконавських практик, серед яких сучасна класична музика, театр, традиційний народний спів, поезія та джаз.

У якому б музичному контексті не працювала мисткиня, вона завжди прагне вийти за межі усталеного формату, трансформуючи його у щось ширше, чесніше й масштабніше. Яся розглядає автентичний український народний спів як свою вокальну основу — глибоко вкорінену в традиції і середовище, у якому вона зростала, — і як основний інструмент безпосередньої, втіленої і живої комунікації зі світом. Для Ясі, чию творчість направляє внутрішнє чуття істини й постійне прагнення до зростання, живі виступи — це сповнена глибокого значення зустріч з Іншим, а також спосіб донести до аудиторії ідеї, які, за відчуттям мисткині, вона покликана виразити.

Створений у співпраці з Хейналі проєкт «Гільдеґарда» став визначальним моментом у кар'єрі мисткині. У 2025 році «Гільдеґарда» отримала схвальні відгуки від таких видань, як «Pitchfork» (8/10), «The Quietus» та ін., і була представлена на великих фестивалях на кшталт «Unsound» (у Кракові та Нью-Йорку), «Rewire», «Primavera», CTM, «Ephemera» тощо.

Яся також пише музику для театральних постановок (зокрема створила музичний супровід для «Než válka skončí», «Очей синього пса» й «Атлантиди» режисера Макса Новотарського) і має досвід участі в театральних проєктах у Польщі, Чехії, Німеччині та Україні.