Стефанія Бодня та Джек Доув
Стефанія Бодня (народилася в Маріуполі, Україна) — міждисциплінарна художниця, яка працює з візуальними комунікаціями, інсталяцією та друком. Її роботи взаємодіють з матеріальністю типографіки та графіки, які вона використовує як інструмент для побудови наративів, що стосуються історії, суспільства та особистих досвідів. Стефанія досліджує теми геополітичної динаміки між Заходом і Сходом, а також перетин матеріальності з технологіями, геологією та структурами влади.
Джек Доув — музикант і художник із Лондона, який досліджує сучасні композиційні методи через електронні експерименти та перформанси. Джек використовує поєднання піротехніки, стробоскопів та інших видів штучного світла для взаємодії та із саморобними електронними схемами та механічними звуковими пристроями, знаходячи способи генерувати унікальні звукові текстури від об'єктів, що реагують і резонують.
Ехо на пористій землі
2025
Сталеві пластини, шовкографія з використанням чорнила на основі попелу й деревного вугілля, гравірування, болти з литого алюмінію, звук, резонатори
Різні розміри
Надано авторським колективом
Подібно до того, як видобуток дорогоцінних металів і мінералів оголює пласти породи, воєнні дії лишають по собі перфорований ландшафт: пористу структуру з пустотами й інкапсульованими просторами в шарах землі. Працюючи з різними медіа, Стефанія Бодня (нар. 2001, Маріуполь, Україна) та Джек Дав (нар. 1983, Лондон, Велика Британія) у своїй художній практиці проводять паралелі між особистою травмою і геотравмою, у рамках якої шари геологічних формацій перетинаються з шарами влади.
Зображення, нанесені на п’ять підвішених металевих пластин, включають супутникові знімки гірничодобувного Донбасу на сході України, де з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році військові операції відбуваються над і під землею. Гравюри вказують нам на пористу природу мінералів і — через перформативні зображення — нагадують про втрачений ландшафт.
Металеві пластини підсилено резонаторами; їхнє звучання дає голос ресурсам, у тому числі мінералам, землі, нелюдським істотам і людській праці. Інсталяція представляє вібрації землі, які проходять крізь сталь та алюміній. Синтезовані звуки й оброблені семпли рухають і викривляють метал, а пластини й скульптурні елементи у вигляді ендемічних квітів стають резонансними інструментами. Нашарування матеріалів розкриває вертикальні структури, які з’єднують підземний і цифровий світи, пов’язуючи шахту з хмарою.
Стефанія Бодня і Джек Дав брали участь у виставці «Вертикальний горизонт» (11 листопада 2025–6 січня 2026) у Музеї сучасного мистецтва Lentos у Лінці в рамках Київської бієнале 2025 року.